Батькам
Шкідливий контент: як батькам протидіяти
його впливу на дитину? (завантажити)
Оскільки на кожному віковому етапі особливості формування особистості, зокрема підлітка, можуть кардинально відрізнятись, відповідно і підходи до роботи з дітьми та дорослими – різні.
Тому для того, щоб підібрати оптимальні норми та методи роботи із зменшення ризику скоєння повторного правопорушення та ресоціалізації неповнолітнього засудженого, необхідно перш за все, володіти інформацією щодо психологічних особливостей підліткового віку.
Знання психофізичних особливостей підлітків можуть пояснювати різні аспекти поведінки неповнолітніх, а також можуть допомогти у визначення ефективних шляхів можливої зміни протиправної поведінки.
Перехідний вік від дитинства до дорослості є складним, тому що співпадає з однією з найзначущіших вікових криз у житті людини.
Становлення підлітка багато в чому визначається тим, які соціальні зразки він обирає, з якими стереотипами поведінки він стикається, які норми і цінності він вбирає в себе, перебуваючи в сім’ї, на вулиці, в коледжі. Підліткові реакції: емансипації, групування, заохочення, опозиції – можуть виступати як варіанти норми, так і бути патологічними порушеннями поведінки, особливо в разі некоректного психологічного впливу, перенесеного насильства, іншого травматичного досвіду дитини.
Підсумовуючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що запобігти злочинності серед дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей в цьому віці, дорослим важливо не втрачати свій авторитет, щоб підлітки не були вимушені шукати його на вулиці. Бо не завжди вони знаходять гідну заміну. Якщо вони залишаються у своїх групах/компаніях, не маючи вибору, піддаються негативному впливу, що спонукає їх до вчинення злочинних дій.
Краснокутський районний відділ філії Державної установи “Центр пробації” в Харківській області просить звернути увагу батьків на соціальну ситуацію розвитку підлітка. Попри відчуття незалежності, розвиток підлітка або дитини особливо залежить від сім’ї, стосунків з батьками або наявності дорослого соціального авторитету. Якщо ці стосунки враховують потреби і можливості підлітка, вибудовуються на засадах взаємоповаги та довіри, підліток легко долає труднощі у спілкування, активно набуває соціального досвіду, утверджується у соціумі та не вчиняє правопорушень та злочинів.
Харчування у закладах освіти – права батьків
Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках. Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов’язково зняти верхній одяг). Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:
- меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;
- примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;
- книга відгуків та побажань;
- інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;
- якщо у закладі освіти є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти;
- повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.
- У їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).
- У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно санітарних норм у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.
Питний режим
Велике значення в організації харчування дітей має питний режим. Для його забезпечення:
- мають бути обладнані питні фонтанчики, якщо для пиття використовують сиру воду, що відповідає ДСТУ 2874-82 “Вода питна”;
- у разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип’ячену;
Нові НОРМИ фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії
Завітавши у їдальню закладу освіти радимо батькам звернути увагу на зовнішній вигляд працівників:
- усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;
- на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов’язків.
Батьки у їдальні закладу освіти можуть;
- спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;
- перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;
- купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;
- зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.
Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування – батьки можуть створити комісію з організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.
Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно пройти медичний огляд і отримати особову медичну книжку.
Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно зафіксувати виявлені недолік. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації. яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.
Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:
- територіальні органи Держпродспоживслужби;
- органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- органи управління освітою.
Організацію харчування у ДНЗ здійснюють відповідно до спільного Наказу МОЗ та МОН від 17.04.2006 №298/227 Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Відповідальний за виконання та дотримання норм харчування у садочках є:
- керівник закладу та засновник закладу.
У дитячому садочку обов’язок та контроль дотримання затверджених норм харчування покладено на медичну сестру
Режим харчування затверджується керівником закладу та залежить від режиму роботи. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, 4-5 разів на добу з інтервалами у 3-4 години.
Завезення продуктів харчування і продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, при цьому частота завезення повинна становити 2-3 рази на тиждень (м’ясні страви готуються – 4 рази, сирні та рибні – 2-3 рази на тиждень);
Консерви м’ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися як виняток у разі відсутності м’яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту.
Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб; круп, бобових – 30 діб.
Меню – розклад у ДНЗ : складається щоденно та окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до затверджених норм харчування
Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра), у разі його відсутності -іншою особою.
Наказ МОН та МОЗ про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Матеріал підготовано у співпраці з громадською організацією “БАТЬКИ SOS”